Синдром «хорошої дівчинки» - Статті - Статті - Програми центру - Центр у справах сім'ї та жінок

РАЗОМ ДО ЩАСЛИВОГО ЖИТТЯ!
Головна » Статті » Статті » Статті

Синдром «хорошої дівчинки»

 

Так хто ж така – хороша дівчинка?  Вона робить все для інших і нічого для себе. Хоче бути корисною для оточуючих і викликати в них лише позитивні відчуття. І багато таких людей навіть не розуміють, що їх прагнення бути спокійними, врівноваженими, схильність вважати себе винною в більшості ситуацій – це не просто риси характеру. Насправді це психологічні бар’єри , які людина сама перед собою ставить, вважаючи, що не варта щастя просто за те, що вона є. «Хороші дівчата» впевнені, що щастя обов’язково потрібно заслужити.

Даний синдром по справжньому заважає жити. Такі жінки не відчувають власної жіночності, а тим більше сексуальності – тому що це не пристойно. Вони не вміють радувати себе приємними дрібницями життя, а якщо і роблять це, то завжди відчувають муки совісті. Вони не вміють відстоювати власної точки зору, бояться, що можуть виглядати скандалістками. В середині у таких людей живе страх і невпевненість в власних силах.  Вони завжди закривають очі на всі образи, що ведуть за собою серйозні психологічні проблеми.

Багато насильства фізичного і психологічного відбувається саме через синдром хорошої дівчинки. Жертва ніби сама погоджується на насильство над собою, щоб не образити насильника, або щоб не конфліктувати, якщо в її розумінні конфлікт – це погано.

Такі речі відбуваються тоді, коли «бути хорошою» важливіше власного комфорту. Тобто людина не сама вирішує, а дає право іншому вирішувати, де її кордони. Проте інша людина не може знати, що вам приємно, а що неприємно, що вам підходить, а що не підходить. Часто результатом такої поведінки (погоджуватись на те, що мені не підходить) , є злість на того, з ким погоджуєшся. З іншої сторони злість або роздратування виникає від того, що у «жертви» є фантазія, що той, хто підкорює якимось чином  повинен здогадатись про кордони іншої людини.

Біда тут в тому, що якщо людина з дитинства так себе поводить, то вона свої кордони сама дуже погано відчуває і повідомити про них іншому практично не може, вона погоджується на автоматі.  І страждає на автоматі. І злиться на автоматі. А партнер при цьому нічого не розуміє. А після того також починає злитись.

Щоб звільнитись від такого синдрому, для початку потрібно усвідомити, що вам насправді важко від того, що ви постійно вимушені відповідати уявленням людей, які вас оточують. І для цього спробуйте, стати «поганою дівчинкою», яка любить себе, думки інших вважає можливою альтернативою власної точки зору і … піклується про свої потреби. Дозвольте собі право на помилку. Постарайтесь зрозуміти, де проходять ваші кордони. Перестаньте намагатися бути хорошою для інших. Навчіться розпізнавати внутрішній голос, який «хоче» чогось і дайте йому це. Будьте різною. Навчіться говорити «Ні!», на те, чого ви робити не хочете. Візьміть  на себе відповідальність за свій вибір, за свій комфорт і благополуччя, за повідомлення партнеру про те, що вам не підходить. Іноді буває недостатньо просто повідомити,  потрібно переконатись, що вас почули і взяли до уваги, тому що інша людина не зобов’язана піклуватись про ваш комфорт.

 Будьте щирим із самими собою - тоді ви зможете стати                                 по-справжньому щасливими!

 

 

Підготувала:

практичний психолог

Квятковська Мар`яна

Категорія: Статті | Додав: desncenter (06.09.2016) | Автор: Психолог, Мар'яна Квятковська
Переглядів: 49
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]