Що потребує людина після народження та в дитинстві.... - Статті - Статті - Програми центру - Центр у справах сім'ї та жінок

РАЗОМ ДО ЩАСЛИВОГО ЖИТТЯ!
Головна » Статті » Статті » Статті

Що потребує людина після народження та в дитинстві....
Період перший. Народження. Дитинство.

Народжується дитина. Маленька людина, що потребує захисту та піклування люблячих дорослих, потребує безпеки та нових вражень від такого незвичного та нового для неї світу, вона має потреби в активній діяльності в опановуваному нею світі та хоче досягати своїх “маленьких на наш погляд вершин”, з часом її дії ускладнюються і найважливішим мотивом для виконання складних дій дитиною є прагнення наслідувати дорослу людину. Тобто батьки стають взірцем наслідування, ось чому це дуже важливий час для научіння дитини багатьом діям та показу призначення такого розмаїття предметів, що її оточують на кожному кроці. І головне це емоційний та моральний клімат в стосунках родини, що мають найбільший вплив на формування здорової та цілісної особистості.

Період раннього дитинства є не менш цікавим та продуктивним. Дитина вступає в період активної ігрової діяльності у віці 2-7 років. Розглянемо кризу трирічних, що нерідко викликає масу запитань у здивованих незвичною поведінкою своєї дитини батьків. Даний етап характеризується впертістю, негативізмом, непослухом. Прояв таких реакцій свідчить про зародження потреби в визнанні, повазі. Одним із перших слів в дитячому мовленні даного віку є слово “НІ”, воно дозволяє виразити дитині свою незгоду, дає їй можливість супротиву бажанню батьків робити все за неї, виражає певним чином право на самостійність, автономію. Достатнє задоволення потреби дитини в автономії робить її впевненою в собі, допомагає їй усвідомити свою значимість для інших. Отже, змінюються вимоги дитини до дорослого, який виступає в першу чергу як партнер по взаємодії, і від якого вимагаються не тільки увага та любов, але й розуміння, співпереживання та повага. Разом із змінами у стосунках з дорослими, з”являється майже постійний інтерес до інших дітей.

На даному етапі також зароджуюють мотиваційні форми поведінки, що спрямована на досягнення. Закладений в цьому віці досвід визначає майбутнє такої поведінки. Якщо дитині дати певну головоломку і вона здатна вирішити її правильно, то в неї виникне задоволення від виконаного, що буде позитивним підкріпленням для розвитку мотиву досягення.

Незабаром у дитини виникне 100% очікування успіху в вирішенні задачі, але вона втрачає свою новизну і її вирішення не сприймається дитиною як досягнення.

Батькам, які хочуть розвинути в своїй дитині мотив досягення потрібно дати їй нову, більш складну головоломку. Але якщо ситуації будуть завжди складні і непосильні, дитина буде відчувати негативні емоції й у неї розвиватиметься не мотив досягення успіху, а мотив уникнення невдачі.

Мак-Клеланд відмічає наступні крайнощі у вихованні дітей, що впливають на формування у дитини мотиву досягення

1.домінантність та авторитарність батька ( у дитини формуються невпевненість у своїх силах та низький рівень мотиву досягення, так як лише батько приймає всі рішення в родині)

2.поблажливе ставлення до дитини та низький рівень стандартів досконалості

3.надто рання вимога до дитини бути самостійною.

Уникаючи цих крайнощів батькам можна порадити ставити високі цілі для дітей в той час, коли вони будуть по силі для виконання, не втручатись під час досягнення дитиною бажаної цілі, виражаючи при цьому своє щире задоволення від результатів її досягнень.
На даному етапі у дитини формується розуміння статевої ідентичності. Це призводить до вибору дитиною моделей поведінки, формування гендерних стереотипів, що в свою чергу впливає на становлення певних мотивів, інтересів, цінностей та ідеалів дитини.

На думку Ferguson E. D., 1976 статеві відмінності існують і в мотивації на досягення: у чоловіків переважає мотивація досягнення успіху, а у жінок-уникнення невдачі.

Але статеворольові стереотипи обмежують і чоловіків і жінок в їх досягненнях, зменшуюючи використання їх реального потенціалу.
Формування мотиваційної сфери у дітей нерозривно пов”язано з ігровою діяльністю. Гра задовольняє такі потреби дитини як: потреба в спілкуванні, автономії, потреба викинути накопичену енергію, розважитися, вдовольнити свою допитливість, пізнати навколишній світ.
В процесі дитячої гри відбувається підпорядкованість мотивів — підпорядкованість ситуаційних мотивів більш загальним та високим, пов”язаних з виконанням дитиною взятих на себе обов”язків (Ельконін Д.Б.). Для дитини мотив ігрової діяльності не в результаті: створити деяку конструкцію, а в процесі її створення. Розглядаючи ігрову діяльність потрібно згадати про рольову гру, що представляє собою діяльність, в ході якої діти беруть на себе ролі дорослих, відтворюють їх діяльність та взаємовідносини. В таких іграх формується мотив влади, якщо дитина бере на себе роль “могутнього дорослого”, викидається агресія, граючи грабіжників, міліціонерів, демонстуюючи війну.Також в таких іграх відбувається засвоєння дитиною соціальних норм, формування моральних суджень, розвиток співпраці, що сприяє формуванню таких мотивів як альтруїзм та взаємодопомога.

Крім того в даному віці проявляється інтерес до творчої діяльності, цей вік є віком допитливості та фантазування. Фантазії дитини можуть служити сигналом невдоволення особистісних мотивів. Тому при надмірному фантазуванні потрібно звернути увагу на сюжет фантазій дитини, щоб попередити можливі психологічні проблеми, та виправити наявну ситуацію невдоволення.

Період середнього дитинства — це період початку шкільного навчання. З цього періоду група, колектив однолітків однойменної статі зі спільними інтересами займає важливе місце в житті дитини. Формується поведінка, що мотивується моральними засадами цієї групи,
обов”язками, альтруїстичними установками. Діти поділяють світ на світ “своїх” та світ “чужих”, з відповідними елементами ворогування. Для дітей такого віку з”являється категорія “потрібно”, що означає необхідність слідувати вимогам дорослих, й вчиняти так а не інакше. Учбова діяльність школяра керується пізнавальними та соціальними в основному, та особистісними мотивами рідше. До соціальних мотивів відносять статусний мотив, мотив “бути учнем”, мотив гарних оцінок, мотив самоствердження в колективі класу, бажання довести свою перевагу серед учнів та бути визнаним ними. Але пізнавальні інтереси не обмежуються школою, діти прагнуть потрапити в область забороненого (смітники, закинуті напівзруйновані будинки), групове відвідування подібних заборонених місць є ранньою спробою дитини самостійно дослідити та емоційно прожити елементи навколишнього середовища та сформувати свій, дитячий міф про світ (Осоріна В. М.). В таких походах діти особисто самостверджуюються, з”ясовують статус кожного учасника в груповій ієрархії, вони відреаговують агресивні бажання, так як на смітниках всі речі можна ламати, бити...вони також із уламків старого будують щось нове, проявляючи креативне, винахідливе мислення. Знання особливостей розвитку власної дитини допоможе батькам зрозуміти зміни, що відбуваються з їхніми дітьми, бути більш уважними до дитячих проблем, переживань та світоглядних позицій. Адже, відповідальність за виховання власної дитини як психологічно здорової та щасливої людини лежить насамперед на її батьках, а не вихователях дитсадків, шкіл....Батьки мають бути відкритими до нових знань про свою дитину та її неповторний й такий суперечливий світ, який щохвилинно набуває нового досвіду, а отже прагне змін й становлення.
Категорія: Статті | Додав: desncenter (20.01.2011)
Переглядів: 267
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]