РАЗОМ ДО ЩАСЛИВОГО ЖИТТЯ!
Головна » Статті » Статті » Статті

Куди втікає довіра?

Куди втікає довіра?

 

Є три речі, яких бояться більшість людей:

довіряти, говорити правду

та бути самим собою.

Ф. М. Достоєвський

 

У сучасному світі кожна людина постійно оточена іншими людьми: робота, стосунки, безліч контактів у телефоні чи у соціальних мережах. Здається, що ми ніколи не залишаємося наодинці, але чи так це насправді? Більшість наших контактів зазвичай поверхневі і залишаються на рівні простих знайомств, а з відносин все швидше і все частіше зникає близькість і, головне, довіра.

Чому ми перестаємо довіряти? Довіра - це відчуття повного спокою, відсутність будь-яких сумнівів. Повна природність відносин. Довіра - це відкриті взаємини, побудовані на впевненості в порядності, доброзичливості іншої людини по відношенню до вас. Довіра не знає сумніву, там, де починається сумнів, довіра вмирає.

Дійсно, довіра – це основа істинно близьких та щирих взаємин, які так необхідні кожній живій істоті. Але чому ми так мало про неї знаємо? Звідки походить ця основа? Чи можна навчитися довіряти?

На самому початку відносин проблем з довірою, як правило, немає. Адже спочатку, підпускаючи до себе когось і вступаючи у стосунки, ми видаємо цій людині певний «кредит довіри».

До речі, можливо, саме тому з віком стає все складніше закохуватися: у нас накопичується певний досвід відносин, і часто ми вже не так легко підпускаємо до себе нових людей (хоча бувають, звичайно, і винятки!).

Іноді ця неготовність довіряти і, як наслідок, впускати когось у своє життя і стає справжньою причиною самотності, хоча людина може списувати це на відсутність відповідних партнерів (згадайте всім відоме: «у тебе просто чоловіка/жінки нормального/ої не було!»).

Проте минає час і «рожеві окуляри» починають зникати, а з ними і довіра. Дуже часто партнери у парі починають ретельно, навіть прискіпливо вивчати один одного і навіть маленька невідповідність стає причиною грандіозних скандалів та розривів. На поверхню проникає весь наш «нерозсортований і ретельно захований» багаж минулого досвіду і починає заповнювати собою теперішні відносини. Обпікшись один раз, ми більше не хочемо відчувати біль, хоча прекрасно розуміємо, що без певної частки ризику повноцінне життя і повноцінні відносини неможливі. Це дуже важливий період життя пари і якщо партнери гідно та СПІЛЬНО його проходять, то їм вдається побудувати по-справжньому близькі довірливі стосунки.

Чому так важливо довіряти один одному? Можна сказати, що довіра - це як призма, через яку ми дивимося на свого партнера. Насправді вміння і готовність довіряти залежать від безлічі факторів - це і відносини батьків, і середовище, і минулий досвід ...

Важливим етапом становлення зрілої особистості - є її готовність прийняти своє минуле і перетворити його у щось нове, якісне та позитивне. Особливо якщо це минуле було травматичним. Часто відсутність довіри чи, у гіршому випадку, зрада в попередніх стосунках можуть надовго замкнути людину у собі та відгородити її від стосунків. Важливо прийняти цей етап життя і памятати народну мудрість: «люби так, наче тобі ніколи не завдавали болю». Людина може спробувати впоратися з цим самостійно, але варто знати, що існує багато каналів психологічної підтримки з кваліфікованими спеціалістами.

Також важливим фактором того, наскільки близько психологічно ви підпускаєте до себе свою другу половину, є стосунки ваших батьків і те наскільки вони демонструють довіру один до одного.

Якщо нормою були скритність або регулярні допити в дусі «де ти був (була) і з ким», то є ймовірність, що ви неусвідомлено перенесете цю ж модель відносин і в свій шлюб.

Причому у вашій половини може бути абсолютно протилежне уявлення про те, який ступінь довіри повинна бути між подружжям, і які межі дозволеного в поведінці пари. Потрібно памятати, що все ж ви з партнером різні і це нормально. Головне вміти поділитися цим і вислухати іншого. Це дасть вам змогу збагатитися і наповнитися новими знаннями та ідеями.

Ще один важливий фактор - це середовище, причому мова йде не тільки про подруг або родичів. Це в тому числі й інформаційне середовище, медіапростір, який, в свою чергу, теж формує наше розуміння того, якими мають бути відносини. У сучасному суспільстві склалося трохи перекручене розуміння про відносини. Ідеалом стали сексуальна розкутість та емоційна незалежність, а люди, що будують шлюб на взаємній повазі та довірі і зберігають вірність один одному, вважаються мало не ханжами.

Крім того, з'явилася мода на вільні стосунки, і в теорії це, напевно, виглядає класно, але на ділі часто виходить так, що одного партнера це влаштовує і він відкрито користується свободою, а інший мовчки терпить і намагається змиритися. Виходить якась гра в довіру: з одного боку, ніяких секретів, з іншого - відсутність справжньої близькості і, що теж важливо, впевненості в тому, що близька людина не заподіє болю (адже, зраджуючи, вона заподіює її регулярно).

Також на формування «призми довіри» впливає і самооцінка партнерів. Очевидно, що чим нижче людина оцінює себе, тим менш упевнено вона буде відчувати себе в стосунках. Таким чином, виходить, що довіра і ступінь емоційної близькості в парі залежать не тільки від того, наскільки сильно ви любите і наскільки хочете довіряти.

Важливо зрозуміти, що всі ми живі люди і відносини – це ВЗАЄМОдія двох людей і потрібно нести свою долю відповідальності. Якщо ви відчуваєте, що у ваших стосунках немає тієї довіри, якої б хотілося, то це може бути стимулом розібратися у собі та партнерові. У кожній парі різна ідеальна дистанція близькості. Важливо, щоб для обох вона була комфортною. Якщо у вашому випадку це не так, то попрацюйте над цим. Довіряйте собі та світу!

 

Медичний психолог Центру

Оксана Степанюк

Категорія: Статті | Додав: desncenter (26.05.2017) | Автор: Оксана Степанюк, медичний психолог
Переглядів: 61
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]