Головна » Статті » Статті » Статті |
Хто така людина, яка себе любить? Часто така людина сприймається як самозакоханий, з високо піднятою головою, з високим рівнем самооцінки, доглянутий, понад модний, з великою гординею, гіпер розвинутим почуттям власної гідності і у якого зовні все відмінно! Але чи так це? Чи проявляється справжня любов до себе так сильно до зовнішнього світу, чи залежить вона від оцінки оточуючих «подивіться який я гарний і я вам дам найсмачнішу цукерку» або насправді такі прояви любові до себе - це маска, яка приховує травму всередині людини? У давньогрецькій міфології є міф про помилкову любов до себе. У ньому йдеться про те, що Юнак Нарцис був засуджений богинею Афродітою любити власне відображення в гірському джерелі. Нарцис не зміг розлучитися зі своїм зображенням і помер від голоду. Пізніше, згідно легенди, на цьому місці виросла квітка, яка отримала його ім'я ... Квітка нарцис вважалася греками ознакою смерті. Ім'я Нарцис стало прозивним, що символізує гордість і самозакоханість. Цей міф розкриває істинність помилкового сприйняття любові до себе, яке насправді є ні чим іншим, як самозакоханість. На сьогодні виділяють наступні характеристики хибної любові до себе у людини, яку можна назвати нарцисом:
Як же виглядає здорова любов до себе? Любов до себе - це тотальне прийняття себе без ніяких «але». У істинної любові до себе немає залежності від думки оточуючих, немає вимог по типу «схудну і тільки тоді стану вважати себе красивою», немає сприйняття себе через призму ідеалів, які навіяні нам ЗМІ. У полюванні за ідеальними стандартами ми відходимо дуже далеко від глибини розуміння і любові себе такими, якими ми є! Слова Ошо: "Тіло - це храм моєї Душі!" Звідси виходить розуміння, що моє тіло - єдине, цінне, неповторне і саме таким я його люблю! І як же воно буде відгукуватися, радісно дзинькати і сердечно дякуватиме вам у відповідь на таке відношення! Давайте вчитися у дітей любові до себе! Маленька дитина сприймає себе такою, як вона є. Від народження у неї немає комплексів в тому, що у неї маленькі ручки, своєрідне тіло, кучеряве або якесь інше волосся. Дитина сприймає себе такою, як вона є і немає ніяких «але». Точно до такого ж усвідомлення ми приходимо у похилому віці. Ми радіємо такому тілу, яке є. Ми турбуємося про нього, радіємо, що воно здібне рухатися та допомагає нам жити. Рано чи пізно кожен з нас все одно прийде до любові свого тіла та до себе такого, як ми є, без всіляких умов. Так може не варто чекати старості, а вже сьогодні любити його таким, яке воно є?! Ось декілька рекомендацій, які допоможуть вам зробити необхідні кроки до здорової любові себе:
Дуже мудрі слова Джуліани Вільсон щодо любові до себе та відчуття себе цілісно: «Найпотужніша в світі підтримка - це любов, найміцніша в житті опора - це внутрішній стрижень».
Будь ласка, любіть себе, тримайте свій внутрішній стрижень та будьте щасливі кожен момент у житті. Бажаю вам щастя!
Підготувала практичний психолог Центру в справах сім'ї та жінок Деснянського району міста Києва Тищенко Марія | |
Категорія: Статті | Додав: desncenter (01.11.2016) | | |
Переглядів: 1377 |
Всього коментарів: 0 | |