І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Притулок для тимчасового перебування жінок, що зазнали насильства в сім’ї (далі − Притулок) є соціально-адаптаційною установою, призначеною для тимчасового перебування жінок, що зазнали насильства в сім’ї.

2. Притулок є комунальною власністю району, підпорядковується Центру у справах сім’ї та жінок Деснянського району міста Києва (далі − Центр).

Держави - члени Ради Європи та інші держави, що підписалися, уважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами;

уважаючи, що торгівля людьми є порушенням прав людини та порушенням честі й гідності людини;

уважаючи, що наслідком для жертв торгівлі людьми може бути рабство;

уважаючи, що головними цілями повинні бути додержання прав жертв, захист жертв і заходи з боротьби з торгівлею людьми;

уважаючи, що всі заходи або ініціативи проти торгівлі людьми повинні носити недискримінаційний характер, брати до уваги гендерну рівність, а також права дитини;

пам'ятаючи про заяви, зроблені міністрами закордонних справ держав-членів на 112-му (14-15 травня 2003 року) та 114-му (12-13 травня 2004 року) засіданнях Комітету міністрів, що
закликали до посилення діяльності Ради Європи стосовно боротьби проти торгівлі людьми;

беручи до уваги Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ) (1950) і протоколи до неї;

беручи до уваги такі рекомендації Комітету міністрів державам - членам Ради Європи: Рекомендацію N R (91) 11 про сексуальну експлуатацію, порнографію, проституцію і торгівлю дітьми та молоддю ( 994_046 ); Рекомендацію N R (97) 13 стосовно залякування свідків і прав захисту, Рекомендацію N R (2000) 11 про протидію торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації і Рекомендацію Rec (2001) 16 про захист дітей від сексуальної експлуатації, Рекомендацію Rec (2002) 5 про захист жінок від насилля;

беручи до уваги такі рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи: Рекомендацію 1325 (1997) про торгівлю жінками і примусову проституцію у державах - членах Ради Європи,
Рекомендацію 1450 (2000) про насилля над жінками в Європі, Рекомендацію 1545 (2002) про кампанію проти торгівлі жінками, Рекомендацію 1610 (2003) про міграцію, пов'язану з торгівлею
жінками і проституцією; Рекомендацію 1611 (2003) про контрабанду органів у Європі; Рекомендацію 1663 (2004) Домашнє рабство: поневолення, помічниці по господарству і наречені за листуванням;

беручи до уваги Рамкове Рішення Ради Європейського Союзу від 19 липня 2002 року про боротьбу проти торгівлі людьми, Рамкове Рішення Ради Європейського Союзу від 15 березня 2001 року про статус жертв у кримінальному процесі і Директиву Ради Європейського Союзу від 29 квітня 2004 року про дозвіл на проживання для громадян третіх країн, які стали жертвами торгівлі людьми або дій зі сприяння нелегальній імміграції, які співпрацюють з компетентними органами;

ураховуючи належним чином Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності ( 995_789 ) й Протокол до неї про запобігання, стримування торгівлі людьми і покарання за торгівлю людьми, особливо жінками і дітьми ( 995_791 ),
спрямованих на поліпшення захисту, який ними надається, і розвиток
стандартів, установлених ними;

ураховуючи належним чином інші міжнародні правові документи у сфері боротьби проти торгівлі людьми;

беручи до уваги потребу підготувати всеохоплюючий міжнародний правовий документ, що фокусується на правах людини жертв торгівлі людьми і започатковує окремий механізм моніторингу;

домовилися про таке:

Торгівля людьми в Україні з'явилася як наслідок зростання безробіття, зменшення асигнувань на програми соціального захисту, зубожіння населення. Низький рівень доходів штовхає громадян України на пошуки роботи за кордоном навіть без знання мови і правових знань, без кваліфікації, на нелегальних умовах, що водночас зумовлює їх перехід до груп ризику.

Закон визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.