Страхи в дітей бувають найрізноманітніші: який-небудь сильний шум, раптова поява когось незнайомого, гроза, блискавка тощо. Часто вони лякаються темряви, незвичного світла, бояться залишатися самі, побоюються докторів, покарання, дитячого садка. Цей список можна продовжувати до нескінченності.

Більшість дитячих страхів з’являються і зникають. Іноді, ми, батьки, не знаємо чи дійсно страхи зникли, чи дитина їх просто сховала, тому що над нею посміялися, сказали, що цього не треба боятися, що вона вже велика, і дитина хоче просто бути гарною для нас.

Перший страх у дитини, що може з’явитися і розвитися – це страх відсутності матері. Занепокоєння у відсутності матері стає вираженим уже в 7 місяців. Якщо мама подовгу відсутня або не підходить до дитини, то в неї посилюється тривога і страх. Цьому може сприяти також і емоційна холодність батьків, матері, у першу чергу. Важливо постійно демонструвати дитині свою любов, прийняття, спокій, ніжність.

Страхи – це нормальна частина нашого дорослішання. Усі ми колись чогось боялись. Важливо знати, що є вік, коли дітям властиво боятися чогось визначеного. Інша справа, скільки страхів є в дитини, наскільки вони сильні, як надовго закріплюються і як часто з являються.

Страхи на рівному місці не з’являються, не підсилюються і не закріплюються. Що може загострювати схильність до страхів?

Напруга в родині, конфлікти, народження іншої дитини пов’язане з почуттям непотрібності. Особливий «внесок» у розвиток схильності до страхів вносить надмірна тривожність батьків. Коли батьки побоюються «коли б чого не вийшло», посилено опікуються дитиною, самі напружені, тоді дитина отримує сигнал, що світ небезпечний. І з’являються страхи. Дитина наслідує нам.

Шановні батьки, будьте більш спокійними у відносинах з дитиною. Повірте, що це дуже важливо для формування її впевненості в собі. Навчіться вірити в те, що ваша дитина з усім може впоратися. І чим більше ви будете довіряти їй, і вірити в її сили, тим більше ймовірності, що в неї все дійсно вийде.

Знайте, що страхи не зникають швидко. Вам знадобиться час для того,щоб впоратися з ними.

Крім цього, важливо справлятися не тільки із самим страхом, але і з тими обставинами, що збільшують тривожність і лякливість дитини.