Кожен з Вас, напевно, пам'ятає біблійну притчу: «Дай людині рибу, і він буде ситий один день, навчи його ловити рибу, і він буде ситий завжди». Одним з важливих аспектів життя, де ці слова стають надзвичайно актуальними, є виховання дітей. У процесі розвитку діти переймають від своїх батьків дуже велику кількість знань та навичок, адже їм властиво навчатися копіюючи значимих дорослих. І якщо ми залюбки  ділимося з дітьми позитивними емоціями, то негативних моментів намагаємося помилково уникати. Так саме помилково, оскільки батьківська сім’я – це те місце, де дитина може безпечно познайомитися і з сумом, і зі злістю чи страхом шляхом спостерігання їх проявів і пропусканням через себе. Саме так малеча навчається розрізняти емоції та визначати свій настрій. І головне справлятися з ним у подальшому.

Також важливо виховувати дитину таким чином, щоб вона могла познайомитися з різними ситуаціями, у тому числі і проблемними. І головне -  навчилася їх  вирішувати. Мова йде не про влаштування випробувань, але про їх відкрите і безпечне проговорення у сімейному колі з висловленням своїх емоцій. Дитина почуватиме себе краще, якщо знатиме, що тато тривожиться через труднощі на роботі, інакше він сприйме цю тривогу на власний рахунок. Можливо малеча не знає «розумних» слів, але вона чітко вловлює зміни у стані батьків. Не потрібно боятися розмовляти  на «дорослі» (читай «проблемні» теми), а головне - потрібно виховувати дітей так, щоб вони могли впоратися зі своєю проблемою без сторонньої допомоги. Для цього потрібно запам’ятати кілька простих правил.

1. Батьки самостійних дітей стоять позаду них, щоб вирішувати проблему разом, а не замість дитини. Багатьом здається, що місія усіх батьків максимально захищати дітей від негараздів. Проте, не завжди для цього є можливість, час, ресурс і т.д. Вирішення проблем – це теж навичка, як їсти чи писати, з часом дитина теж має володіти нею самостійно.

2. Батьки самостійних дітей вміють ставити запитання так само добре, як і пропонувати готові відповіді. Формування навиків через постановку запитань відшукувати суть проблеми, привчає дитину шукати рішення, замість того, щоб турбуватися і чекати допомоги ззовні. Ось кілька можливих варіантів таких запитань:

- Як ти думаєш, що зараз не так, як хотілося б?

- Що ми можемо зробити, щоб змінити ситуацію?

- Чи можемо ми вдосконалити твою ідею?

- Як ти думаєш, чому ця людина вчинила так?

- Це було проявом любові чи гніву? Чому ти так вважаєш?

- Що ти відчував після прийнятого рішення? Що ти можеш змінити в схожій ситуації в майбутньому?

Відповіді, які людина самостійно знаходить в глибині своїх почуттів, завжди мудріші, ніж шаблонні стандарти, нав'язані іншими людьми.

3. Батьки самостійних дітей перетворюють критичні зауваження на розвагу. Замість того, щоб читати нотації і забороняти що-небудь, набагато ефективніше поміркувати з дитиною на тему добра і зла, читаючи разом книгу або розігруючи ситуацію за допомогою улюблених іграшок. Часто це виглядає так, ніби ви пропонуєте дитині розробити морально-етичну стратегію, відокремивши конфліктну ситуацію від особистості дитини за допомогою вигаданого сюжету.

4. Батьки самостійних дітей дозволяють їм вчитися на своїх помилках, не дивлячись на те, що це неприємно. Потрібно зрозуміти, що  дитина зустріне  безліч важких людей на своєму шляху і їй потрібно вміти спілкуватися з ними. Важливо, щоб дитина розвивала в собі інтуїцію, терпимість і розважливість, поки у батьків є можливість пройти ці випробування разом з нею.

5. Батьки самостійних дітей не убезпечують їх від покарання, яке природним чином було за нерозумними діями. Кожен повинен вчитися виправляти результати своїх помилок. Природно, що слідом за падінням йдуть розбиті коліна. Чітке усвідомлення наслідків, це те, що зможе вберегти від необдуманих чи ризикованих дій та розвиватиме розуміння причинно-наслідкових зв`язків життя.

6. Батьки самостійних дітей терпляче сприймають їх невдачі.

Для того, щоб дитина навчилася знаходити свої власні, нестандартні рішення, важливо захистити її від оціночних суджень. Хіба можна створити щось нове, ні разу не помилившись? Дитина повинна розуміти, що помилятися - це нормально. Батькам для цього потрібно переорієнтувати свою увагу з помилок і недоліків на можливості пошуку нових, більш ефективних рішень.

7. Батьки самостійних дітей поступово усуваються від участі в проблемі, дозволяючи дитині брати на себе все більшу відповідальність. Діти здатні не тільки знайти відповідний маршрут, вибрати собі меню або гардероб, вони можуть виявитися хорошими порадниками у вирішенні  дорослих проблем. Коли дітям довіряють дорослі, вони вчаться довіряти самим собі. Почуття відповідальності, вміння співпрацювати і лідерські якості формуються в дитинстві і батькам важливо прикласти усіх зусиль, щоб допомогти своїм дітям стати гідними людьми. 

Підготувала:

лікар, медичний психолог Центру

Оксана Степанюк