Притулок Центру
Там, де затишно та безпечно
«В житті є багато такого, на що варто відважитись, і такого, що варто зневажати.
Обираючи між одним та іншим, зважте свій розум та сили»
Люк де Клапьє Вовенарг
Обираючи між одним та іншим, зважте свій розум та сили»
Люк де Клапьє Вовенарг
Як не погодитись зі слушною думкою французького письменника Люка де Клапьє Вовенарга? Справді, інколи дуже важко наважитись на радикальні зміни у своєму житті, нарешті сказати «ні!» кривдникам та розірвати, здавалося б, нескінченний ланцюг насильства. А коли зважишся, де гарантія, що в тебе вистачить сили самотужки справитися з ситуацією? Зараз, коли в Україні відбувається усвідомлення громадськістю людських прав та свобод, злочин насильства в сім’ї знаходиться на рівні соціальної видимості. Проте, на жаль, офіційна статистика не відображає реальної картини домашнього насильства, оскільки більшість потерпілих не звертається за допомогою до органів внутрішніх справ. Але разом з тим жінки, котрі страждають від насильства та образливої поведінки, потребують невідкладної консультативної допомоги та психокорекції. Саме таку допомогу наш Центр в змозі надати жінкам, що потерпіли від домашнього насильства – фізичного, психологічного, економічного чи сексуального.
Яку допомогу ми пропонуємо?
Майже сім років тому – 01 листопада 2005-го – Центр у справах сім'ї та жінок відкрив незвичайну установу – Притулок для жінок, жертв домашнього насильства, який було створено на підставі Положення про Притулок для тимчасового перебування жінок, що зазнали насильства всім'ї. До керівництва Притулку по допомогу може звернутись будь-яка жінка, що стала жертвою домашніх кривдників. Допомога надається БЕЗКОШТОВНО! Ми вже надали кваліфіковану допомогу 99 жінкам, які власним прикладом довели, що вони варті гідного, щасливого життя.
Хто може звернутися?
Жінка будь-якого віку, що зазнала фізичного, психологічного, економічного або сексуального насильства.
До Притулку не приймаються жінки без постійного місця проживання, жінки з психічними розладами, а також хворі на інфекційні захворювання, хронічні захворювання у стані загострення, поранені, з опіками та тілесними ушкодженнями. Останні приймаються лише після відповідного лікування в медичних установах.
Які умови проживання у Притулку?
Під Притулок для потерпілих від домашнього насильства райдержадміністрацією відведено доволі простору чотирикімнатну квартиру в багатоповерховому будинку, координати якої не розголошуються. З усіма мешканками нашого Притулку ми дуже тісно спілкуємось та докладаємо усіх можливих зусиль для вирішення їхніх життєвих негараздів.
Майже сім років тому – 01 листопада 2005-го – Центр у справах сім'ї та жінок відкрив незвичайну установу – Притулок для жінок, жертв домашнього насильства, який було створено на підставі Положення про Притулок для тимчасового перебування жінок, що зазнали насильства всім'ї. До керівництва Притулку по допомогу може звернутись будь-яка жінка, що стала жертвою домашніх кривдників. Допомога надається БЕЗКОШТОВНО! Ми вже надали кваліфіковану допомогу 99 жінкам, які власним прикладом довели, що вони варті гідного, щасливого життя.
Хто може звернутися?
Жінка будь-якого віку, що зазнала фізичного, психологічного, економічного або сексуального насильства.
До Притулку не приймаються жінки без постійного місця проживання, жінки з психічними розладами, а також хворі на інфекційні захворювання, хронічні захворювання у стані загострення, поранені, з опіками та тілесними ушкодженнями. Останні приймаються лише після відповідного лікування в медичних установах.
Які умови проживання у Притулку?
Під Притулок для потерпілих від домашнього насильства райдержадміністрацією відведено доволі простору чотирикімнатну квартиру в багатоповерховому будинку, координати якої не розголошуються. З усіма мешканками нашого Притулку ми дуже тісно спілкуємось та докладаємо усіх можливих зусиль для вирішення їхніх життєвих негараздів.
Яка допомога надається?
Фахівці Центру завжди готові надати допомогу клієнтам, будучи компетентними та спроможними в контексті соціальної проблеми виступити в ролі соціального адвоката, фасилітатора, забезпечити соціальне просвітництво, проводити консультативну, експертну, діагностичну діяльність.
Окрім комфортних умов проживання, ми надаємо юридичну, психологічну та медичну допомогу, і саме ця обставина особливо важлива, бо завдяки їй жінка швидше позбувається почуття невпевненості та самотності й спроможна зосередитися на розв'язанні особистих проблем.
До того ж клієнти Центру отримують наступні послуги:
Окрім комфортних умов проживання, ми надаємо юридичну, психологічну та медичну допомогу, і саме ця обставина особливо важлива, бо завдяки їй жінка швидше позбувається почуття невпевненості та самотності й спроможна зосередитися на розв'язанні особистих проблем.
До того ж клієнти Центру отримують наступні послуги:
• Інформаційні: надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації, про види соціальних виплат, надання контактів служб, установ, куди необхідно звернутись за необхідною допомогою.
• Психологічні: психологічна діагностика, надання консультацій з питань психологічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем. Обговорення проблем і надання порад з розв’язання соціальних та психологічних проблем, навчання вмінню долати труднощі, психокорекція та психологічна реабілітація.
• Соціально-медичні: посередництво у здійсненні профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, консультацій з питань збереження і зміцнення здоров’я, формування ідеології здорового способу життя, подолання шкідливих звичок, профілактика соціально-небезпечних хвороб та інших інфекційних захворювань.
• Юридичні: надання правових консультацій з питань чинного законодавства, гарантій, пільг, здійснення прав та інтересів сім’ї, особи, захист прав дитини, допомога при зверненні в правоохоронні та судові органи тощо.
• Окрім того, за бажанням жінка може бути зарахована на організовані при Центрі курси (оволодіння комп’ютером, перукарським мистецтвом та ін.). Їй також може бути надана допомога при зверненні в усі необхідні установи, державні органи. При необхідності жінка може перебувати в Притулку разом з дитиною. В залежності від індивідуальних потреб таким жінкам надається допомога у влаштуванні дитини до дитячого закладу, інша необхідна допомога.
• Психологічні: психологічна діагностика, надання консультацій з питань психологічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем. Обговорення проблем і надання порад з розв’язання соціальних та психологічних проблем, навчання вмінню долати труднощі, психокорекція та психологічна реабілітація.
• Соціально-медичні: посередництво у здійсненні профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, консультацій з питань збереження і зміцнення здоров’я, формування ідеології здорового способу життя, подолання шкідливих звичок, профілактика соціально-небезпечних хвороб та інших інфекційних захворювань.
• Юридичні: надання правових консультацій з питань чинного законодавства, гарантій, пільг, здійснення прав та інтересів сім’ї, особи, захист прав дитини, допомога при зверненні в правоохоронні та судові органи тощо.
• Окрім того, за бажанням жінка може бути зарахована на організовані при Центрі курси (оволодіння комп’ютером, перукарським мистецтвом та ін.). Їй також може бути надана допомога при зверненні в усі необхідні установи, державні органи. При необхідності жінка може перебувати в Притулку разом з дитиною. В залежності від індивідуальних потреб таким жінкам надається допомога у влаштуванні дитини до дитячого закладу, інша необхідна допомога.
Скільки часу можна перебувати у Притулку?
Від 1 до 3 місяців, в окремих випадках – протягом 6 місяців.
Як потрапити до Притулку?
Звернутися до соціальних працівників Центру за адресою: вул. Курчатова, 14а, або за телефоном: (044) 518-73-72, 518-96-00
Історії з життя
Багатьом сімейним трагедіям, на наш погляд, можна було б запобігти, якщо б ми своєчасно зустрілися...
«Наш Притулок є місцем, де людина має змогу оговтатись від негараздів долі, перевести дихання та зрозуміти, як жити далі. У жінок, що звернулися до нас є всі умови для нормального життя та відпочинку. Тут вони отримують моральну підтримку. Психологи, юристи, соціальні працівники допомагають жінкам пережити лихо. Багатьом сімейним трагедіям, на наш погляд, можна було б запобігти, якщо б ми своєчасно зустрілися…» – запевняє директор Притулку Гарник Катерина Дмитрівна.
Крихітна знайда
«Погожий березневий ранок. Прокидається природа від зимової сплячки. Весняне сонце лагідно посилає свої промені на багатолюдні міські вулиці. В цей чудовий весняний день народилася маленька дівчинка – соціальні працівники Центру направляються до пологового будинку, адже там на них чекає Ірина та її крихітна донечка...
... Напередодні Ірина звернулася до Центру з проханням допомогти їй у складній життєвій ситуації, в який вона опинилася, за її словами, з вини свого громадянського чоловіка. Чоловік відмовився від жінки, котра чекала від нього дитину та вигнав з квартири. Батьки Ірини також не захотіли їй допомогти. «Мені немає куди йти» – благала молода жінка працівників Центру. Звісно, керівництво Центру зголосилося зробити усе можливе для молодої мами.
Ірина заспокоїлась, про неї та її дитину потурбувались, деякий час вона може пожити в Притулку, де є все необхідне. «Я не думала, що в нашій країні є такі установи», – скаже вона, переступивши поріг Притулку.
Тут молода жінка отримала змогу переосмислити все що сталося, заспокоїтись та шукати вихід зі скрутного становища.
Минув місяць. Маленька Олечка з мамою все ще мешкають в окремій затишній кімнаті. Дівчинка за цей час підросла. Психологи помічають перші новоутворення в психічному розвитку дитини, яка привітно до всіх посміхається. Здавалося, все добре, дитина та мати відчувають себе захищеними та щасливими. Як би не...
Якби не пролунав телефонний дзвінок. На годиннику шоста ранку. Соціальний працівник сповіщає, що ще вчора Ірина К. сказала, що піде до аптеки, і не повернулась. На телефонні дзвінки жінка не відповідає. Керівництво Центру збентежене. Викликали кримінальну міліцію. Медичні працівники з Київської клінічної лікарні № 2 оглянули дівчинку та забрали на карантин. За чинним законодавством, через два місяці, якщо не об’явиться мати дитини, медики будуть вимушені передати дівчинку до міського Дому малютки.
В цій ситуації єдине, що в змозі були зробити фахівці Центру, – зателефонувати бабусі немовляти. На щастя, Ірина залишила контактну інформацію своїх батьків. Родичі дівчинки – бабуся, дідусь та дві тітки – приїхали до Центру, навіть взяли на руки дитину, але відмовились її забирати, пояснюючи це тим, що вже виховують першу дитину Ірини, яку вона на них покинула, і не в змозі опікуватися ще й другою дитиною своєї безвідповідальної дочки.
Дитину мали забирати у Дім малютки. Соціальний працівник Центру робить останню спробу – надсилає sms-повідомлення бабусі дівчинки з проханням забрати дитину. Через п’ять днів приїхала рідна тітка дівчинки і зі сльозами на очах промовила: «Я не можу спокійно спати, коли ця крихітка серед чужих людей. Я заберу дитину до себе».
Через деякий час родичі дитини повідомили працівників Центру, що Ірина, мати дівчинки, повернулася до дому і взяла на себе відповідальність щодо виховання дочки»
Не всі життєві історії мають щасливий кінець. Але ми самі вирішуємо, що нам робити зі своїм життям, куди рухатися і чого прагнути. Наш Центр пропонує допомогу кожному, хто вирішив стати на шлях щасливого життя...
«Наш Притулок є місцем, де людина має змогу оговтатись від негараздів долі, перевести дихання та зрозуміти, як жити далі. У жінок, що звернулися до нас є всі умови для нормального життя та відпочинку. Тут вони отримують моральну підтримку. Психологи, юристи, соціальні працівники допомагають жінкам пережити лихо. Багатьом сімейним трагедіям, на наш погляд, можна було б запобігти, якщо б ми своєчасно зустрілися…» – запевняє директор Притулку Гарник Катерина Дмитрівна.
Крихітна знайда
«Погожий березневий ранок. Прокидається природа від зимової сплячки. Весняне сонце лагідно посилає свої промені на багатолюдні міські вулиці. В цей чудовий весняний день народилася маленька дівчинка – соціальні працівники Центру направляються до пологового будинку, адже там на них чекає Ірина та її крихітна донечка...
... Напередодні Ірина звернулася до Центру з проханням допомогти їй у складній життєвій ситуації, в який вона опинилася, за її словами, з вини свого громадянського чоловіка. Чоловік відмовився від жінки, котра чекала від нього дитину та вигнав з квартири. Батьки Ірини також не захотіли їй допомогти. «Мені немає куди йти» – благала молода жінка працівників Центру. Звісно, керівництво Центру зголосилося зробити усе можливе для молодої мами.
Ірина заспокоїлась, про неї та її дитину потурбувались, деякий час вона може пожити в Притулку, де є все необхідне. «Я не думала, що в нашій країні є такі установи», – скаже вона, переступивши поріг Притулку.
Тут молода жінка отримала змогу переосмислити все що сталося, заспокоїтись та шукати вихід зі скрутного становища.
Минув місяць. Маленька Олечка з мамою все ще мешкають в окремій затишній кімнаті. Дівчинка за цей час підросла. Психологи помічають перші новоутворення в психічному розвитку дитини, яка привітно до всіх посміхається. Здавалося, все добре, дитина та мати відчувають себе захищеними та щасливими. Як би не...
Якби не пролунав телефонний дзвінок. На годиннику шоста ранку. Соціальний працівник сповіщає, що ще вчора Ірина К. сказала, що піде до аптеки, і не повернулась. На телефонні дзвінки жінка не відповідає. Керівництво Центру збентежене. Викликали кримінальну міліцію. Медичні працівники з Київської клінічної лікарні № 2 оглянули дівчинку та забрали на карантин. За чинним законодавством, через два місяці, якщо не об’явиться мати дитини, медики будуть вимушені передати дівчинку до міського Дому малютки.
В цій ситуації єдине, що в змозі були зробити фахівці Центру, – зателефонувати бабусі немовляти. На щастя, Ірина залишила контактну інформацію своїх батьків. Родичі дівчинки – бабуся, дідусь та дві тітки – приїхали до Центру, навіть взяли на руки дитину, але відмовились її забирати, пояснюючи це тим, що вже виховують першу дитину Ірини, яку вона на них покинула, і не в змозі опікуватися ще й другою дитиною своєї безвідповідальної дочки.
Дитину мали забирати у Дім малютки. Соціальний працівник Центру робить останню спробу – надсилає sms-повідомлення бабусі дівчинки з проханням забрати дитину. Через п’ять днів приїхала рідна тітка дівчинки і зі сльозами на очах промовила: «Я не можу спокійно спати, коли ця крихітка серед чужих людей. Я заберу дитину до себе».
Через деякий час родичі дитини повідомили працівників Центру, що Ірина, мати дівчинки, повернулася до дому і взяла на себе відповідальність щодо виховання дочки»
Не всі життєві історії мають щасливий кінець. Але ми самі вирішуємо, що нам робити зі своїм життям, куди рухатися і чого прагнути. Наш Центр пропонує допомогу кожному, хто вирішив стати на шлях щасливого життя...